Реєстрація Права Власності На Нерухоме Майно 2021

Здравствуйте, в этой статье мы постараемся ответить на вопрос: «Реєстрація Права Власності На Нерухоме Майно 2021». Также Вы можете бесплатно проконсультироваться у юристов онлайн прямо на сайте.

Содержание:

На сторінці авторизації натисніть посилання «зареєструватися».Відкривається сторінка «Реєстрація нового користувача».Встановіть прапорець, який підтверджує Вашу згоду з правилами використання системи.Натисніть кнопку, що відповідає типу користувача: фізична або юридична особа.Спочатку система запросить перевірку ІПН або ЄДРПОУ.У формі реєстрації заповніть відповідні поля.Натисніть кнопку «Зареєструвати».Не забудьте також поставити «галочку» в поле «Я не робот».

Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Позначте відмітку, яка відповідає варіанту пошуку і натисніть кнопку «Далі».У вікні, введіть кадастровий номер земельної ділянки.

Якщо за зазначеним кадастровим номером буде знайдена земельна ділянка, відбудеться перехід на сторінку підтвердження реквізитів платника, які необхідні для здійснення on-line оплати.Якщо за зазначеним кадастровим номером не знайдено земельної ділянки, користувач має можливість повернутися на сторінку з введенням кадастрового номера або на сторінку з варіантами пошуку.

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка — от 0.01%

Срок — до 180 дней

Сумма — до 20 000 грн.

295 грн. у місяць

Онлайн бухгалтерія

для ФОП і малого бізнесу

перші 30 днів безкоштовно!

Як отримати довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно on-line

Паспорт та ІПН;
Установчі документи (для юридичних осіб);
Технічний паспорт;
Документи на земельну ділянку з присвоєним кадастровим номером (при необхідності);
Договір дарування, міни, купівлі-продажу тощо.

*Для забезпечення достатності інформації та надання якісної консультації список необхідних для подання документів буде уточнено нашими співробітниками до початку робіт.

Запорізька обл., 72312 м.Мелітополь, вул.Чернишевського, 26 Телефони:

начальник ЦНАП 42-42-12

Адміністратори:

Реєстрації бізнесу 44-06-36

Оформлення та видачі паспортів 42-42-77

Реєстрації землі, майна, прав та інш. 44-45-44

Перелік об’єктів прописаний в законодавчих актах. Під житловою нерухомістю маються на увазі квартири, будинки, прибудови до них, житло в багатосімейках, котеджі, дачі, садові будиночки. До нежитлового фонду відносяться такі будови: готелі, готелі, торгові, офісні будівлі, склади промислового призначення, господарські будівлі, гаражі та інша нежитлова квадратура.

Податок на нерухоме майно нежитлового призначення і житлового не знімається якщо об’єкт є державним, муніципальним, знаходиться в зоні відчуження, якщо це дитячий будинок або інша нерухомість, де проживають діти-сироти. Також оподаткуванню не підлягають промислові та сільгосппідприємства, об’єкти, власниками яких є особи з обмеженими можливостями.

Повністю ознайомитися з переліком житлового та нежитлового фонду, дізнатися, що підлягає оподаткуванню допоможе консультація юриста або ознайомлення з нововведеннями в законодавчих актах.

Перші серйозні зміни законодавство, а саме, податок на нерухомість зазнав в 2015 році. Головними з них є:

оподаткування торкнулося як житлового, так і нежитлового фонду, раніше, податок віднімався тільки з житлової нерухомості;
були внесені зміни щодо встановлення пільг на деякі об’єкти, перелік і розмір визначався і встановлювався органами місцевого самоврядування;
розмір податкових ставок Стад затверджуватися місцевими органами, при цьому він не міг бути більше 2% від законодавчо встановленої в Україні мінімалки за 1м2.

Подальші зміни відбулися в наступному періоді.

Цього року кардинальних змін у законодавстві не відбулося. Були внесені деякі поправки і пропозиції, які не можна вважати значними:

податкова ставка склала 1,5% від мінімалки за 1м2;
місцеві органи самоврядування знову були наділені повноваженнями щодо встановлення пільгових ставок на нерухомість;
податок на квартири понад 300 кв.м і будинків понад 500 кв. м залишився незачепленим.

Реєстрація права власності в Києві або Київській області

Законодавством передбачені пільги на нерухомість для об’єктів, зазначених у законодавстві України. Згідно з документом пільга для фізосіб передбачена на такі об’єкти нерухомості:

для однієї або декількох квартир – загальна пільга становить 60м2;
для одного або декількох житлових будинків – загальна сума пільги становить 120м2;
при наявності у власності різнотипної нерухомості – загальна сума пільги становить 180 м2.

Особа є власником однокімнатної квартири квадратурою 50м2. Інші власники нерухомості відсутні.

Після застосування податкової пільги виходить зайві 10м2, що говорить про неможливість застосування податкового зобов’язання.

Фізособа є власником декількох об’єктів: квартири квадратурою 50м2 і будинку квадратурою до 250м2. Таким чином у власності знаходиться житлові об’єкти загальною квадратурою 300 м2. Оскільки житлу різнотипне пільга становить 180м2.

Таким чином, ставка податку на нерухоме майно на 2021 рік буде застосована тільки до решти 120м2.

Право власності та інших речових прав можна зареєструвати протягом 2-7 робочих днів. Вартість реєстрації різні й залежить від конкретного строку.

Щодо реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, то її здійснюють не довше ніж за чотирнадцять робочих днів. А державну реєстрацію обтяжень речових прав проводять не довше доби з моменту прийняття заяви.

Якщо раніше Державна реєстраційна служба видавала власнику нерухомості документ на право власності, то тепер нотаріус видає інформацію про внесення відомостей до реєстру прав. Тобто право власності на нерухомість існує тільки в електронному держреєстрі, – юрист

Ви можете отримати виписку рішення з Держреєстру речових прав у паперовій або електронній формі. Ні печатки, ні підпису на них не буде, але обидві ці форми мають однакову юридичну силу. Плата за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через ЦНАП наразі складає 40 гривень.

Юрист Тетяна Журавель звертає увагу на те, що змінився розмір плати за проведення держреєстрації та внесення змін до записів реєстру прав.

Наразі адміністративний збір складає:

за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) за п’ять днів – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
за реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс за 14 днів – одна мінімальна заробітна плата
за держреєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс за сім робочих днів – п’ять мінімальних заробітних плат
за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс протягом доби з моменту прийняття заяви – десять мінімальних заробітних плат
за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) за два робочі дні – одна мінімальна заробітна плата
за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 24 годин з моменту прийняття заяви – дві мінімальні заробітні плати
за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом двох годин з моменту прийняття заяви – п’ять мінімальних заробітних плат
за державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, – 50 відсотків адміністративного збору за державну реєстрацію права власності
за державну реєстрацію обтяжень – 0,05 розміру мінімальної заробітної плати
за внесення змін до записів Державного реєстру прав, зокрема виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, – 0,04 розміру мінімальної заробітної плати

Якщо ж вам відмовили в реєстрації майнових прав, то й адміністративний збір не повернуть. А от якщо ви відкликали заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то адміністративний збір вам мають повернути.

Щоб оформити право власності, зверніться до державного реєстратора або нотаріуса, який сформує два примірники заяви. На цих примірниках ви та нотаріус маєте поставити свої підписи. Після цього один примірник заяви залишається у вас, а інший подається ним разом з іншими документами для державної реєстрації прав.

Після проставлення підписів нотаріус реєструє заяву в базі даних. З цієї миті заява вважається прийнятою.

Документи, які необхідно подати для реєстрації прав:

заява
паспорт
ідентифікаційний код
договір купівлі-продажу, дарування тощо
документ, що підтверджує оплату адміністративного збору

Вищевказані документи подаються в оригіналах. Після цього нотаріус робить електронні копії необхідних документів.

Розглянувши заяву та документи, нотаріус та реєстратор приймають рішення – задовольнити вашу заяву або відмовити в реєстрації прав.

Якщо заяву задовольняють, реєстратор вносить відповідні відомості до електронного Державного реєстру прав на нерухоме майно. Це єдина інформаційна система, що обробляє, зберігає та надає відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно. Тож і право власності вважається зареєстрованим, якщо рішення опубліковано в Держреєстрі.

Перевірити інформацію з Держреєстру прав можна самостійно. Для цього треба зареєструватися на сайті, використовуючи свої особисті дані – ідентифікаційний код або номер паспорта.

У разі, якщо рішення, дії (чи бездіяльність) державного реєстратора є незаконними, ви можете звернутися зі скаргою до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду, — пояснює Тетяна Журавель

Зміни у процедурі оформлення права власності дозволяють українцям реєструвати свої майнові права швидше та зручніше. Але виникає питання: чи не стане відсутність документів на право власності у паперовому вигляді причиною збільшення кількості афер з нерухомістю? Адже хакери зможуть легко проникнути до бази даних та змінювати інформацію.

Яким чином буде рухатися практика в цьому напрямку – покаже час. Очевидно, що зі змінами в законодавстві можуть змінюватися і схеми афер. Тому головне – знати свої права і вчасно звертатися за допомогою до фахівців з права, – підсумовую юрист Тетяна Журавель

Як зареєструвати права на нерухоме майно?

Останні
Популярні

Облік та звітність
Оподаткування
Спрощена система
Праця та соціальний захист
Держрегулювання
Право і відповідальність
Фінанси і банки
Суспільство і життя
«Дебет-Кредит»

2. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов´язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Як показує практика, існує ряд причин, за якими можлива відмова реєстратора в оформленні права власності на нерухомість. Серед них: відсутність документів, що підтверджують заявлені права, відсутність квитанцій про сплату державного мита тощо. Причини, які затягують процес реєстрації, зазвичай виникають внаслідок непрофесійного підходу до процесу або незнання процедури.

*підсумкова вартість наших послуг в кожному конкретному випадку є суто індивідуальною і розраховується на підставі трудовитрат наших фахівців і складності проекту. При зверненні наші фахівці формують комерційну пропозицію з точним розрахунком вартості наших послуг.

Реєстрація права власності в Києві, області або іншому місті — обов’язкова процедура, метою якої є внесення в Реєстр прав на нерухоме майно інформації про власника нерухомості та його прав на неї. Реєстрація нерухомості передбачає отримання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

оперативне оформлення: новий закон, зрівнявши права держустанов і нотаріусів, сприяв ліквідації черг, выдповыдно сьогодні оформити власність значно простіше і швидше;
прозорість процедури, що сприяє скороченню корупції;
невеликі витрати на оформлення;
простий і зручний сервіс.

Оновлено правила реєстрації прав на нерухоме майно

Державна реєстрація має правовстановлюючий характер дією, що припиняє юридичний склад, який спрямований на виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухомість. На заклади юстиції покладено ведення загальнодержавної реєстрації в Єдиному державному реєстрі прав та зумовлене тим самим обмежити коло зловживань на практиці. Коло об´єктів, які належать до нерухомості і підлягають реєстрації, їх характеристику, специфіку правового режиму див. коментар до ст. 181 ЦК. Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства, бюро технічної інвентаризації відповідно до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на рухоме майно».

6. Отримати миттєве повідомлення про початок та хід реєстраційної процедури відносно об’єкта нерухомого майна, а також зміну його статусу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так званий СМС- маяк.

У разі коли майно належить на праві спільної власності, відомості про суб’єкта права власності зазначаються щодо кожного такого співвласника із присвоєнням кожному запису про право власності окремого номера.

реєстраційний номер об’єкта незавершеного будівництва в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (у разі відкриття розділу на об’єкт незавершеного будівництва, право власності на який було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно);

Закон України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності з 01.01.2021 року, вніс зміни в механізм реєстрації нерухомого майна. З настанням нового року реєструвати власність можуть і нотаріальні контори.

Отримавши підписану заяву, нотаріус вносить зміни в єдину базу даних. Цей момент вважається часом подачі заяви. Для продовження процедури перереєстрації нерухомого майна заявнику необхідно внести мито на державний рахунок. Також сплачується спеціальний збір, який дає право на отримання інформації, наявної в Державному Реєстрі власності. І тільки після цих внесків відбувається реєстрація права на нерухоме майно в єдиному реєстрі майнових прав.

Для початку варто розібратися, що означає термін «право власності на нерухоме майно» і коли воно виникає. Це право юридичної або фізичної особи, користуватися і розпоряджатися майном на свій особистий розсуд. Право власності підтверджується правовстановлюючим документом.

Існує багато видів правовстановлюючих документів. Все залежить від виду майна й способу придбання нерухомості, тому в основному це різні договори та свідоцтва. У рідкому випадку таким документом може бути також рішення суду.

Отже, правовстановлюючим документом є свідоцтво:

Про право власності (для приватизованих та інвестиційних квартир)
Про право на спадщину за заповітом або за законом
Про право власності на частку в спільному майні подружжя
Про придбання нерухомості з публічних торгів

Також право на майно засвідчують договори:

Купівлі-продажу житла
Дарування
Мени
Довічного утримання

Право власності на нерухомість виникає в момент його державної реєстрації. Тобто укладення договору купівлі-продажу ще не означає, що покупець уже є власником квартири. Для цього необхідно зареєструвати угоду в Державного реєстру майнових прав та оформити свідоцтво про право власності.

Відповідно до Закону України № 1952-15 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту отримання прав на нерухомість, його зміни або припинення. Відповідно, права власності на куплену квартиру виникають з дня такої реєстрації.

Таким чином, головним правовстановлюючим документом на квартиру, що підтверджує права власника, є виписка з Держреєстру.

У 2016 році в ряд законів і нормативно-правових актів, що стосуються власності, були внесені зміни. Тепер при першому оформленні права власності свідоцтво про право власності на квартиру не видається, а на підтвердження реєстрації права власності в Держреєстрі видається Витяг про реєстрацію права власності.

У виписці буде зазначено:

Податок на нерухоме майно на 2021 рік в Україні

Список документів, необхідних для укладання угоди купівлі-продажу нерухомості є в наказі №296 / 5 Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Для укладення угоди купівлі-продажу продавець повинен підтвердити своє законне право власності на нерухомість. Це може бути договір купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання, договір пайової участі, свідоцтво про приватизацію, спадщину та інші.

При підписанні договору купівлі-продажу слід перевірити дані, які в ньому містяться:

Дані про покупця і продавця, їх ПІБ, ідентифікаційні коди
Адреса та технічні характеристики предмета угоди
Дані про документи на право власності продавця
Вартість у національній валюті та підтвердження отримання грошей продавцем
Дата угоди
Дані нотаріуса

В цілому перелік документів, необхідних для укладення угоди й отримання свідоцтва про право власності на нерухомість не дуже відрізняється від вищевказаних документів для первинного ринку житла.

У 2017 і 2018 рр. законодавці внесли ряд змін в процес реєстрації права власності на нерухомість. Втім, ці зміни не були занадто радикальними – більшість учасників процесу не відзначили суттєву різницю.

Змінилася вартість реєстрації майнових прав, був збільшений розмір адміністративного збору за реєстрацію, почала працювати оновлена Єдина база даних звітів про оцінку з модулем оцінки й запущені споживчі сервіси для передачі та отримання інформації з Держреєстру прав на нерухоме майно онлайн.

При цьому можна стверджувати, що в даний час і в найближчому майбутньому закони, що стосуються реєстрації права власності, будуть залишатися досить стабільними.

Запорукою ж успішної операції завжди було і залишається правильне і своєчасне оформлення права власності на нерухомість. Ретельно перевіряйте документи, при необхідності звертайтеся за допомогою до фахівців, які допоможуть мінімізувати ризики.

Процедура реєстрації досить складна, заплутана і тривала. Зіткнувшись з необхідністю реєстрації нерухомості (при отриманні її в спадщину, при оформленні угоди купівлі-продажу об’єкта або введенні в експлуатацію) потрібно підготувати істотний пакет документів і відвідати велику кількість інстанцій. Послідовність дій, необхідна для позитивного результату поставленого завдання, представлена нижче:

зібрати пакет документації;
подати заяву реєстратору або нотаріусу;
внести данні до Державного реєстру;
отримати Виписку з реєстру прав на нерухоме майно.

Лише в декількох випадках нотаріус має законне право на надання послуги з реєстрації — внаслідок проведення операцій з нерухомістю та перед виконанням юридичних дій, у разі оформлення права власності до початку 2013 року.

Стати законним власником і отримати відповідні права, можливо, але для цього необхідно підготувати пакет документації та подати його на розгляд до територіального управління юстиції. Перелік документів:

заява;
документи, що підтверджують особу власника;
технічний паспорт (у разі реєстрації новоствореного об’єкта нерухомості);
документи, що підтверджують право власності (виникнення, переходу, припинення прав);
квитанції про сплату послуг;
договір на користування нерухомого майна.

Для оформлення процедури реєстрації потрібно зробити 2 оплати — держмита та видачі витягу. Реквізити для оплати вказані на сайті територіального управління юстиції.

З 2016 року, згідно з останніми змінами в законодавстві, термін реєстрації права власності на нерухомість не повинен перевищувати 5 робочих днів, з моменту реєстрації заяви. Розмір оплати визначається в подвійному розмірі адмінзбору. Вартість послуги залежить від площі об’єкта і варіюється від 365 до 1705 гривень (помножена на 2).

Оформлення права власності на нерухомість вважається завершеним після публікації позитивного рішення на порталі Міністерства Юстиції. Інформація з Держреєстру надається в 2 видах — паперовому та електронному. Також всі необхідні дані з реєстру можна отримувати онлайн.

Неналежне надання документів впливає на процес реєстрації, терміни процедури або отримання відмови від адміністратора.

На даний момент, щоб перевірити власність, необхідно подати заявку. Пошук інформації на сайті можливий за наступними параметрами:

адреса нерухомості;
реєстраційний номер об’єкту нерухомості;
кадастровий номер земельної ділянки;
інформація про фізичну або юридичну особу.

Наступне вікно з’являється залежно від того, який з параметрів був обраний. Якщо це реєстраційний або кадастровий номер, то з’явиться віконце з одним полем, в яке необхідно ввести номер. Якщо це пошук за адресою, то у відповідних полях необхідно вказати назву населеного пункту, вулиці, номер будинку, номер квартири і, можливо, інші елементи адреси, корпус, блок тощо. Якщо вибрати пошук за юридичною особою, то обов’язково вводиться код ЄДРПОУ.

Пошук за фізичною особою можна проводити за ПІБ, ІНН, або ж за серією і номером паспорта. Найбільш якісний результат виходить при пошуку за ІНН, тому що при пошуку за ПІБ система видасть всіх повних тезків по всій Україні. Якщо це якесь рідкісне прізвище і ім’я, то результат може бути вдалим. Але якщо це Шевченко, Петренко та ім’я з популярних, то вийде величезний список. Після заповнення відповідних пошукових полів і натиснення кнопки «Далі» починається пошук. Якщо у державному реєстрі нерухомості відсутня відповідна інформація за обраними пошуковими параметрами, то спливе відповідне повідомлення. Якщо дані є, то з’явиться форма для оплати документу.

Останній крок, щоб перевірити свідоцтво на право власності, – це оплата послуг Мінюсту. Оплата відбувається як і всі звичайні платежі в інтернеті за допомогою онлайн-банкінгу та платіжних систем, без яких-небудь особливостей. Перед оплатою необхідно уважно перевірити інформацію про платника, що відображається на екрані. Вартість послуги складає 20 гривень, з урахуванням комісії банку – 23 грн. Скасувати крок оплати можна, натиснувши кнопку «новий запит».

Згідно з Цивільним кодексом установлено такі принципи:

виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548);
застава є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання (ст. 546);
підставою виникнення застави є договір, закон або рішення суду (ст. 574);
до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 574);
у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572);
право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої та підстави відмови в ній встановлюються законом (ст. 182);
застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановленому законом (ст. 577);
застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ст. 577).

Розглянемо поняття податкової застави.

Статтею 67 Конституції закріплено обов’язок зі сплати податків і зборів у порядку і розмірах, установлених законом. Грунтуючись на конституційному обов’язку Податковим кодексом закріплені положення, згідно з якими платник податків повинен сплачувати до відповідного бюджету податкові та/або грошові зобов’язання.

На підставі визначення понять, наведених у ст. 14 Податкового кодексу, внаслідок несплати платником податків у встановлений цим Кодексом строк суми узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх невиконання), а також пені, нарахованої на суму такого грошового зобов’язання, виникає податковий борг.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених Податковим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг (відповідно до глави 9 розділу ІІ цього Кодексу), передається у податкову заставу.

Положеннями зазначеної глави визначено таке:

право податкової застави виникає у разі несплати у встановлені Податковим кодексом строки суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації та/або контролюючим органом, і не потребує письмового оформлення;
право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім визначених випадків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому;
опис майна, на яке поширюється право податкової застави, здійснюється податковим керуючим, оформлюється відповідним актом опису такого майна у податкову заставу;
податкова застава підлягає обов’язковій реєстрації у відповідному державному реєстрі, обов’язок щодо якої покладається на територіальний орган Міністерства доходів і зборів України;
пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Започаткування на урядовому рівні розробки комплексу заходів, спрямованих на створення та впровадження в Україні системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно, відбулося ще у 1998 р. відповідно до вимог постанови № 192, однією з ключових позицій якого стало створення законодавчого акта з питань реєстрації прав на нерухоме майно. У подальшому (протягом 2002 — 2003 рр.) згідно з постановами № 661, № 689, № 1088 відбулося спочатку формування концепції відокремленої реєстрації землі та решти нерухомого майна, що передбачалося здійснювати у Державному реєстрі земель та у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а потім — поєднання двох баз даних відповідних реєстрів у Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно.

Сучасний стан законодавства щодо реєстрації нерухомого майна свідчить про те, що останнім часом реєстрація таких обтяжень здійснювалась у декількох державних реєстрах, зокрема, у таких, як:

Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна;
Державний реєстр іпотек;
Реєстр прав власності на нерухоме майно.

Реєстрація податкової застави нерухомого майна здійснювалася у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (до його запровадження — у Державному реєстрі застав рухомого майна).

Крапку у процесі реформування відносин державної реєстрації нерухомого майна поставлено Законом № 1878.

З метою створення умов для функціонування ринку нерухомого майна та забезпечення офіційного визнання, підтвердження та захисту державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав Законом № 1878 запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі — Держаний реєстр речових прав) як єдину державну інформаційну систему, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав.

Згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1878 починаючи з 01.01.2013 р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться у Державному реєстрі речових прав у порядку, визначеному Законом № 1878.

До визначеної дати державна реєстрація здійснювалася у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек.

Під обтяженням відповідно до Закону № 1878 мається на увазі заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яку встановлено законом або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб чи яка виникає на підставі договорів.

Цим Законом визначено, що податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, відноситься до обтяжень, що підлягають реєстрації.

Згідно з п. 3 постанови № 824, яка набрала чинності з 01.01.2013 р., на територіальні органи Міністерства доходів і зборів України покладено обов’язок проаналізувати зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкові застави та забезпечити подання для державної реєстрації податкових застав, предметом яких є нерухоме майно, відповідно до Закону № 1952.

Реєстрації у Державному реєстрі речових прав підлягають речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, зокрема житлові будинки, квартири, будівлі, споруди, приміщення.

Особливістю державної реєстрації обтяжень речових прав є те, що її можна проводити незалежно від місця розташування об’єкта нерухомого майна, на відміну від державної реєстрації прав власності та інших речових прав, що проводиться лише за місцем розташування об’єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав.

Звернемо увагу, що дія Закону № 1878 не поширюється на державну реєстрацію прав на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні та інші об’єкти цивільних прав, на які поширюється правовий режим нерухомої речі.

Раніше застава повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів регулювалася за правилами, визначеними Законом № 898. Реєстрація обтяження таких об’єктів нерухомого майна іпотекою здійснювалася у Реєстрі іпотек (такі об’єкти обтяження нерухомого майна іпотекою умовно позначалися як інший тип об’єкта із зазначенням у спеціальному полі додаткових відомостей, наприклад «Пароплав «Гетьман Скоропадський» тощо). Реєстрація до 01.01.2013 р. обтяжень нерухомого майна (накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна), зокрема повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів, на які поширювався правовий режим нерухомого майна, проводилася в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відповідно до Положення № 31/5.

Принципово новий підхід застосовано до побудови Державного реєстру речових прав, який складається з розділів, що відкриваються державним реєстратором на кожен окремий об’єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, під час проведення державної реєстрації права власності на нього.

Кожен розділ Державного реєстру речових прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про зареєстровані права та обтяження, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна, а також документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, і картографічні (графічні) дані. Невід’ємною складовою частиною цього Реєстру є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Особливістю є також те, що у Державному реєстрі речових прав запроваджено спеціальний розділ, у якому передбачено проведення державної реєстрації обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у цьому Реєстрі, іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

До розмежування земель державної та комунальної власності та проведення органом державної реєстрації прав державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки державна реєстрація права користування (сервітут), права постійного користування, договорів оренди, права користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови (суперфіцій) проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав.

При проведенні державної реєстрації права власності на майно, щодо якого містяться записи у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав, такі записи зі спеціального розділу переносяться до відповідної частини розділу цього Реєстру, відкритого на цей об’єкт нерухомого майна.

Виходячи з цього, кожна реєстраційна справа містить документи з відомостями про нерухоме майно, право власності на нього, інші речові права та їх обтяження.

Порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень виглядає таким чином:

прийняття та перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
установлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
внесення записів до Державного реєстру речових прав;
видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, установлених ст. 18 Закону № 1952;
надання витягів з Державного реєстру речових прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

При здійсненні державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав моментом виникнення прав та їх обтяжень на нерухоме майно є дата і час їх реєстрації, що фіксуються у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень територіальні органи Міністерства доходів і зборів України мають подати до органу державної реєстрації прав відповідну заяву.

Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подають виключно у паперовій формі на відміну від державних кадастрових реєстраторів або державних виконавців, яким згідно із Законом № 1952 надано право здійснювати державну реєстрацію в електронній формі.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подає до органу державної реєстрації прав оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку, а також документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав, та документ про сплату державного мита.

Територіальні органи Міністерства доходів і зборів України звільняються від сплати державного мита за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (ст. 4 Декрету № 7-93), а також від плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно (ст. 29 Закону № 1952).

На відміну від державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, яка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмова у державній реєстрації обтяжень або зупинення проводяться у день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Державній реєстрації не підлягають речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни призначення.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація обтяжень та їх припинення проводиться відповідно до заяв органу, якими встановлюється або припиняється таке обтяження.

Підставою для державної реєстрації обтяження нерухомого майна є акти відповідних державних органів і посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до статей 88, 89 Податкового кодексу підставою для державної реєстрації податкової застави є поширення права податкової застави на об’єкт нерухомого майна, включений до акта опису майна у податкову заставу.

Заяву про державну реєстрацію припинення обтяження обтяжувач зобов’язаний подати протягом п’яти робочих днів з дня припинення обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Підставою для звільнення майна платників податків з податкової застави та її виключення із відповідного державного реєстру є закінчення подій, передбачених ст. 93 Податкового кодексу, а саме:

отримання територіальним органом Міністерства доходів і зборів України підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
визнання податкового боргу безнадійним;
прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) унаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявник повинен пред’явити документ, що посвідчує його особу.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджено постановою № 703.

Для проведення будь-яких дій, пов’язаних зі здійсненням державної реєстрації податкової застави нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав (зокрема, щодо внесення запису про обтяження, змін до запису, припинення застави, скасування запису, отримання інформації тощо), подаються відповідні заяви, форми та вимоги до заповнення яких установлено наказом № 595/5. Територіальні органи Міністерства доходів і зборів України подають, зокрема, такі заяви:

про державну реєстрацію прав та їх обтяження (щодо обтяження речового права);
про державну реєстрацію прав та їх обтяження (щодо обтяження речового права на єдиний майновий комплекс);
про державну реєстрацію прав та їх обтяження (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна);
про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав;
про скасування запису Державного реєстру речових прав.

До того ж територіальні органи цього Міністерства мають подати запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав.

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
свідоцтво з Державного реєстру прав (тільки для новосформованих земельних ділянок, які надавались на підставі рішення місцевої ради/розпорядження держадміністрації/наказу обласного управління Держгеокадастру або заяви власника, в разі зміни цільового призначення чи поділу земельної ділянки).

Після реєстрації свого права в Державному реєстрі речових прав, ви станете повноправним власником земельної ділянки та в подальшому зможете розпорядитись нею за власним розсудом (в тому числі, продати, подарувати, обміняти, тощо).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації

1. Договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності.

10. Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Теперь перечень имущества человека можно будет узнать по его фамилии. «6 октября вступает в силу закон об открытии реестров собственности. Хочу подчеркнуть, что Министерство юстиции уже открыло свои реестры для граждан, но с 6 октября мы открываем поиск по субъектам. Например, если в реестре недвижимости ранее только по адресу можно было найти отдельный объект, то сейчас вы можете ввести фамилию и увидеть, что данное лицо имеет зарегистрированным на себя на территории Украины», — прокомментировала закон заместитель министра юстиции Наталья Севостьянова.

Заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу. Таким документом є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його замінює.

У разі вилучення у громадянина України паспорта громадянина України у зв’язку з отриманням дозволу для виїзду за кордон на постійне проживання документом, що посвідчує особу громадянина України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне проживання за кордоном.

Згідно із Законом реєстрація з видачею посвідчення про право власності проводиться в строк до 14 робочих днів, проте реальний термін проведення перевищує його у декілька разів, до того ж завжди є вірогідність отримання відмови.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно і їх обтяжень» N 1952 — IV від 01.07.2021 року державна реєстрація є обов’язковою, а моментом виникнення прав є момент проведення такої реєстрації.

Реєстрація права власності на нерухоме майно 2021

Так, для реєстрації права власності на новозбудований житловий будинок потрібно підготувати наступні документи:
— заява про державну реєстрацію;
— копія документу, що посвідчує особу заявника;
— копія реєстраційного номера облікової картки (ідентифікаційного коду) платника податку;
— документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; — документ про сплату державного мита;
— технічний паспорт на житловий будинок;
— документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (державний акт, свідоцтво про право на спадщину, інше);
— витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
— документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (зареєстрована в ДАБІ декларація про готовність об’єкта до експлуатації або сертифікат);
— документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

1.1. Це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі — Положення) визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

(пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства юстиції України від 17.02.2010 р. N 324/5)

2.1. Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

(абзац перший пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2010 р. N 324/5)

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

4.1. У Реєстрі прав на кожне нерухоме майно, право власності на яке заявлено вперше, за рішенням реєстратора про реєстрацію права власності відкриваються відповідні розділи.

4.1.1. Розділ Реєстру прав має дві частини, які включають записи про нерухоме майно та про право власності на нього.

Записи про нерухоме майно містять: